Орфоепічний словник української мови

шхуна

шху́на

[шхуна]

-ние, д. і м. -н'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шхуна — ШХУ́НА, и, ж. Парусне судно з двома і більше щоглами й косими вітрилами, а зараз також і з двигуном внутрішнього згоряння. На шхуну, рибалки! Напнуті вітрила Нас кличуть в дорогу (І.  Словник української мови у 20 томах
  2. шхуна — шху́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. шхуна — -и, ж. Парусне судно з двома та більше щоглами й косими вітрилами, а зараз також і з двигуном внутрішнього згоряння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шхуна — шху́на (англ. schooner) судно, що має кілька щогл з косими вітрилами.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. шхуна — Вітрильник з 2 і більше щоглами і косим парусним оснащенням; ш. з реями мають прямі вітрила на передній щоглі.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. шхуна — ВІТРИ́ЛЬНИК (судно з вітрилами), ПА́РУСНИК, БРИГ, БРИГАНТИ́НА, КАРАВЕ́ЛА, ФРЕГА́Т, ШХУ́НА, Я́ХТА. Новий вітрильник гордо, як білокрилий лебідь, пристав до берега (О. Донченко); Матроси з парусників стали піхотою на Севастопольських бастіонах (В.  Словник синонімів української мови
  7. шхуна — ШХУ́НА, и, ж. Парусне судно з двома і більше щоглами й косими вітрилами, а зараз також і з двигуном внутрішнього згоряння. На шхуну, рибалки! Напнуті вітрила Нас кличуть в дорогу (Мур.  Словник української мови в 11 томах