шушукатися

шушу́катися

[шушукати^ес'а]

-айус'а, -айе^іс':а, -айе^іц':а, -айуц':а

Значення в інших словниках

1. шушукатися — див. шушукати; говорити; шептати  Словник синонімів Вусика
2. шушукатися — ШУШУ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм. 1. Говорити одне з одним пошепки, перев. таємно від інших. Коли зайшла річ про Марусяка, молоді попаді почали шушукатися між собою, і якби хто з попів довідався про зміст отих сповідей, було би, може...  Словник української мови у 20 томах
3. шушукатися — шушу́катися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
4. шушукатися — -аюся, -аєшся, недок., розм. 1》 Говорити одне з одним пошепки, перев. таємно від інших. || Пошепки розпускати поговір, плітки. 2》 перен. Те саме, що шушукати 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шушукатися — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. шушукатися — ШУШУ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм. 1. Говорити одне з одним пошепки, перев. таємно від інших. Коли зайшла річ про Марусяка, молоді попаді почали шушукатися між собою, і якби хто з попів довідався про зміст отих сповідей, було би, може...  Словник української мови в 11 томах
7. шушукатися — Шушукатися, -каюся, -єшся гл. Шептаться.  Словник української мови Грінченка