щасливити
ЩАСЛИ́ВИТИ, влю; виш; мн. щасли́влять; недок., кого, що.
Робити кого-, що-небудь щасливим.
Мав нахил він один – охоту дарувать, Щасливити людей (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)ЩАСЛИ́ВИТИ, влю; виш; мн. щасли́влять; недок., кого, що.
Робити кого-, що-небудь щасливим.
Мав нахил він один – охоту дарувать, Щасливити людей (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)