щасливити
ЩАСЛИ́ВИТИ, влю; виш; мн. щасли́влять; недок., перех. Робити кого-, що-небудь щасливим.
Мав нахил він один — охоту дарувать, Щасливити людей (Рильський, Поеми, 1957, 230);
Ми, повні сил і героїзму, Будуєм Мир — і ти, і я! Все швидше йде до комунізму Радянська здружена сім’я: Щасливить світ своїм походом, Землі дає життя і цвіт!.. (С. Ол., Вибр., 1959, 32).
Словник української мови (СУМ-11)