щасливитися
ЩАСЛИ́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. щасли́вляться; недок., рідко. Бути щасливим, зазнавати щастя.
І ніби чув я шепіт поміж трав: — Цвіти, земля моя, квітуй, щаслився! (Сос., Солов’їні далі, 1957, 11).
Словник української мови (СУМ-11)ЩАСЛИ́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. щасли́вляться; недок., рідко. Бути щасливим, зазнавати щастя.
І ніби чув я шепіт поміж трав: — Цвіти, земля моя, квітуй, щаслився! (Сос., Солов’їні далі, 1957, 11).
Словник української мови (СУМ-11)