щербина
ЩЕРБИ́НА, и, ж.
Зазублина, заглибина на чому-небудь.
Що зроблю я, меч піднявши В ім'я свого права, Коли ще не вспіє махнути, А вже є щербина... (П. Грабовський);
Вдалині, в синяві небес, понуро чорніють щербини в останках тисячолітнього замку (О. Ільченко);
* Образно. Дехто гадає, що досягнута мета виправдає все. Ні, не виправдає, бо хибні засоби можуть нанести щербини в людські душі (Ю. Мушкетик);
// Отвір у роті, що утворився на місці відсутнього зуба.
Словник української мови (СУМ-20)