щербина

ЩЕРБИ́НА, и, ж.

Зазублина, заглибина на чому-небудь.

Що зроблю я, меч піднявши В ім'я свого права, Коли ще не вспіє махнути, А вже є щербина... (П. Грабовський);

Вдалині, в синяві небес, понуро чорніють щербини в останках тисячолітнього замку (О. Ільченко);

* Образно. Дехто гадає, що досягнута мета виправдає все. Ні, не виправдає, бо хибні засоби можуть нанести щербини в людські душі (Ю. Мушкетик);

// Отвір у роті, що утворився на місці відсутнього зуба.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Щербина — Щерби́на прізвище Орфографічний словник української мови
  2. щербина — Зазуб, зазубень, зазубець, визубень, сов. зазублина; щербинка. Словник синонімів Караванського
  3. щербина — Визубень (на чому), заглибина, зазубень, зазублина, щербинка Словник синонімів Вусика
  4. щербина — Мала щербина, як умре дитина, а дуже знати, як умре мати. Смерть дитини не є великим нещастям, але смерть матери робить цілу родину нещасливою. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. щербина — -и, ж. Зазублина, заглибина на чому-небудь. || Отвір у роті, що утворився на місці відсутнього зуба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. щербина — ЩЕРБИ́НА (заглибина, виїмка на чому-небудь), ЗАЗУ́БЛИНА, ЗА́ЗУБЕНЬ, ВИЗУБЕНЬ, ЩЕ́РБА діал. Вдалині.. понуро чорніють щербини в останках тисячолітнього замку (О. Словник синонімів української мови
  7. щербина — ЩЕРБИ́НА, и, ж. Зазублина, заглибина на чому-небудь. Що зроблю я, меч піднявши В ім’я свого права, Коли ще не вспіє махнути, А вже є щербина… (Граб., I, 1959, 522); Вдалині, в синяві небес, понуро чорніють щербини в останках тисячолітнього замку (Ільч. Словник української мови в 11 томах