щетинитися

ЩЕТИ́НИТИСЯ, иться, недок., рідко.

Здійматися догори, ставати дибом, настовбурчуватися (про шерсть, волосся).

Гестапівець відкопилює губи, вусики щетиняться і підпирають ніс: – А де ви навчилися нашої мови? (А. Хижняк);

// перен. Стояти, стирчати, як щетина.

Щетиниться, бронзовіє, бринить могутнім важким колоссям безоста (з газ.).

Значення в інших словниках

1. щетинитися — див. сердитися  Словник синонімів Вусика
2. щетинитися — щети́нитися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
3. щетинитися — -иться, недок., рідко. Здійматися догори, ставати диба, настовбурчуватися (про шерсть, волосся). || перен. Стояти, стирчати, як щетина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. щетинитися — НАСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ (НАСТОБУ́РЧУВАТИСЯ рідко) (про волосся, шерсть, щетину, пір'я — підніматися, ставати сторч), ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ (ВІДСТОБУ́РЧУВАТИСЯ рідко), НАЇЖА́ЧУВАТИСЯ, НАЇ́ЖУВАТИСЯ (про коротке або колюче волосся, шерсть і т. ін.  Словник синонімів української мови
5. щетинитися — ЩЕТИ́НИТИСЯ, иться, недок., рідко. Здійматися догори, ставати дибом, настовбурчуватися (про шерсть, волосся). Гестапівець відкопилює губи, вусики щетиняться і підпирають ніс: — А де ви навчилися нашої мови? (Хижняк, Тамара, 1959, 119); // перен.  Словник української мови в 11 томах