Великий тлумачний словник сучасної мови

щетинитися

щети́нитися

-иться, недок., рідко.

Здійматися догори, ставати диба, настовбурчуватися (про шерсть, волосся).

|| перен. Стояти, стирчати, як щетина.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. щетинитися — див. сердитися  Словник синонімів Вусика
  2. щетинитися — ЩЕТИ́НИТИСЯ, иться, недок., рідко. Здійматися догори, ставати дибом, настовбурчуватися (про шерсть, волосся). Гестапівець відкопилює губи, вусики щетиняться і підпирають ніс: – А де ви навчилися нашої мови? (А. Хижняк); // перен.  Словник української мови у 20 томах
  3. щетинитися — щети́нитися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  4. щетинитися — НАСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ (НАСТОБУ́РЧУВАТИСЯ рідко) (про волосся, шерсть, щетину, пір'я — підніматися, ставати сторч), ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ (ВІДСТОБУ́РЧУВАТИСЯ рідко), НАЇЖА́ЧУВАТИСЯ, НАЇ́ЖУВАТИСЯ (про коротке або колюче волосся, шерсть і т. ін.  Словник синонімів української мови
  5. щетинитися — ЩЕТИ́НИТИСЯ, иться, недок., рідко. Здійматися догори, ставати дибом, настовбурчуватися (про шерсть, волосся). Гестапівець відкопилює губи, вусики щетиняться і підпирають ніс: — А де ви навчилися нашої мови? (Хижняк, Тамара, 1959, 119); // перен.  Словник української мови в 11 томах