щиколотка
ЩИ́КОЛОТКА, діал. ЩИ́КОЛОДКА, и, ж.
1. Те саме, що кі́сточка 2.
Солдат важко, аж по щиколотки, вгрузав чобітьми в щирий пісок (О. Десняк);
Чорні коленкорові штани на резинці перехоплювали його ноги на щиколотках (Л. Первомайський);
Я мусила послухать її ради і одважно скочила по щиколодки в воду (Леся Українка).
2. Зчленування суглобів пальця; потовщений кінець суглоба.
Од ліктя було тіло біле, як папір, а пальці зчорніли, поморщились, пошерхли, щиколотки стали горохуваті (І. Нечуй-Левицький);
Кулаки були міцно стиснуті, аж білі на щиколотках (В. Кучер);
Кістляві щиколодки його пальців виглядали з волосся, як ніжки павука (С. Тудор).
Словник української мови (СУМ-20)