Великий тлумачний словник сучасної мови

щиколотка

щи́колотка

діал. щиколодка, -и, ж.

1》 Те саме, що кісточка 2).

2》 Зчленування суглобів пальця; потовщений кінець суглоба.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. щиколотка — [шчиколотка] -ткие, д. і м. -оц':і, р. мн. -ток  Орфоепічний словник української мови
  2. щиколотка — (анатом.) кісточка моск. кісточка  Словник чужослів Павло Штепа
  3. щиколотка — ЩИ́КОЛОТКА, діал. ЩИ́КОЛОДКА, и, ж. 1. Те саме, що кі́сточка 2. Солдат важко, аж по щиколотки, вгрузав чобітьми в щирий пісок (О. Десняк); Чорні коленкорові штани на резинці перехоплювали його ноги на щиколотках (Л.  Словник української мови у 20 томах
  4. щиколотка — щи́колотка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  5. щиколотка — КІ́СТОЧКА (зчленування кісток голінки з кістками стопи), ЩИ́КОЛОТКА, ЩИ́КОЛОТОК, ЩИ́КОЛОДКА діал. Ноги грузли в землю аж по самісінькі кісточки (О. Стороженко); Чорні коленкорові штани на резинці перехоплювали його ноги на щиколотках (Л. Первомайський).  Словник синонімів української мови
  6. щиколотка — ЩИ́КОЛОТКА, діал. ЩИ́КОЛОДКА, и, ж. 1. Те саме, що кі́сточка 2. Солдат важко, аж по щиколотки, вгрузав чобітьми в щирий пісок (Десняк, Вибр., 1947, 4); Чорні коленкорові штани на резинці перехоплювали його ноги на щиколотках (Перв., Опов..  Словник української мови в 11 томах