щирувати
ЩИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст.
Виявляти щирість, сердечність, увагу до кого-небудь.
Як зо мною п'ють, зо мною гуляють, тогді мені щирують, А як від мене підуть, за мене говорять ще й на мене ворогують (П. Чубинський);
Поти прислужник бігав десь, щируючи, як би скоріше подати те, заказати друге, тут почалася звичайна бесіда (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)