щупеля

ЩУПЕЛЯ́, ля́ти, с., діал.

Маля щуки.

На іскристій карті снігів, по краях облямованій рухливими тінями, виростав хуторець Кароля Романовського. Степан Васильович пригадує, як він тут ще в минулому році топчійкою вибивав із зімя карасі й щупелята, і в грудях чоловіка прокидається те тепло, яке, здавалось, назавжди вибрав камінь в'язниці (М. Стельмах).