щуплотілий
ЩУПЛОТІ́ЛИЙ, а, е.
Який має щупле тіло; худий.
Кругом стоять палатки білі, Козачі коні щуплотілі Стоять, похнюпившись, рядком; Обслуга спить біля лафетів (М. Рильський (ред.), пер. з тв. М. Лермонтова).
Словник української мови (СУМ-20)ЩУПЛОТІ́ЛИЙ, а, е.
Який має щупле тіло; худий.
Кругом стоять палатки білі, Козачі коні щуплотілі Стоять, похнюпившись, рядком; Обслуга спить біля лафетів (М. Рильський (ред.), пер. з тв. М. Лермонтова).
Словник української мови (СУМ-20)