Словник української мови у 20 томах

щуплотілий

ЩУПЛОТІ́ЛИЙ, а, е.

Який має щупле тіло; худий.

Кругом стоять палатки білі, Козачі коні щуплотілі Стоять, похнюпившись, рядком; Обслуга спить біля лафетів (М. Рильський (ред.), пер. з тв. М. Лермонтова).

Словник української мови (СУМ-20)