Словник української мови у 20 томах

щуплюватий

ЩУПЛЮВА́ТИЙ, а, е.

Те саме, що щупля́вий.

Ясочка оглянувся: Сопкін держав [тримав] за руку щуплюватого панича з розчісаним довгим чубом і в модному кольоровому галстуці (С. Васильченко).

Словник української мови (СУМ-20)