щуриний

ЩУРИ́НИЙ, а, е.

Те саме, що щуря́чий¹.

Його [Федоренка] м'якуватапросвітянська душа хоч перед смертю пітвердила: – Служи хоч вію, хоч самому луциперу, але не чіпай своїми диявольськими руками України. Ти хліб її їсиш, ти кров її п'єш. ТИ в двох розвідках торгуєш нею і ще думаєш, що ти людина? Ти кал щуриний та й більш нічого (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. щуриний — щури́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. щуриний — -а, -е. Прикм. до щур.  Великий тлумачний словник сучасної мови