щурити

ЩУ́РИТИ, рю, риш, недок., що, рідко.

Те саме, що мру́жити.

Кожного разу, коли Федір Прохорович казав прізвище гаданого злочинця, Антоніна Іванівна щурила праве око (М. Трублаїні).

Значення в інших словниках

1. щурити — щу́рити дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. щурити — -рю, -риш, недок., перех., рідко. Те саме, що мружити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. щурити — МРУ́ЖИТИ (прикривати очі повіками), ЖМУ́РИТИ, ЗАЖМУ́РЮВАТИ, ЗАМРУ́ЖУВАТИ, ЗМРУ́ЖУВАТИ, ЩУ́ЛИТИ, ЩУ́РИТИ, ЗІЩУ́ЛЮВАТИ (ЗЩУ́ЛЮВАТИ), СКУ́ЛИТИ розм.; ПРИМРУ́ЖУВАТИ, ПРИЖМУ́РЮВАТИ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИ, ПРИЩУ́РЮВАТИ, СКА́ЛИТИ розм., ЗАСКА́ЛЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. щурити — ЩУ́РИТИ, рю, риш, недок., перех., рідко. Те саме, що мру́жити. Жінка Карася, що передчасно постарішала від тяжкої праці, сиділа за прядкою, короткозоро щурячи очі (Бойч.  Словник української мови в 11 томах