юнаків
ЮНАКІ́В, ко́ва, ко́ве.
Прикм. до юна́к; належний юнакові.
В юнакову свідомість вривався зовнішній світ з його запахами, барвами, звуками, неповторністю (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)ЮНАКІ́В, ко́ва, ко́ве.
Прикм. до юна́к; належний юнакові.
В юнакову свідомість вривався зовнішній світ з його запахами, барвами, звуками, неповторністю (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)