юнга

Ю́НГА, и, ч.

Підліток на судні, що навчається морської справи, готується стати матросом; молодший матрос.

Я вступив юнгою на пароплав, що плавав по Каспійському морю (М. Трублаїні);

По сходах швидко дріботів юнга, спускаючись з ключем (Іван Ле);

Та даремно шаленіють води, й буря на вітрила наляга. Капітан із палуби не сходить, Щиро усміхається юнга (О. Бердник).

Значення в інших словниках

1. юнга — [йунга] -нгие, д. і м. -н'з'і, ч.  Орфоепічний словник української мови
2. юнга — Учень корабельний  Словник чужослів Павло Штепа
3. юнга — -и, ч. Підліток на судні, що навчається морської справи, готується стати матросом; молодший матрос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. юнга — ю́нга іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
5. юнга — ю́нга (нім. Junge, букв. – юнак) підліток, який виконує на кораблі обов’язки матроса і навчається морської справи.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. юнга — Ю́НГА, и, ч. Підліток на судні, що навчається морської справи, готується стати матросом; молодший матрос. Я вступив юнгою на пароплав, що плавав по Каспійському морю (Трубл., II, 1955, 170); По сходах швидко дріботів юнга, спускаючись з ключем (Ле, Клен. лист, 1960, 186).  Словник української мови в 11 томах