юнга
Ю́НГА, и, ч. Підліток на судні, що навчається морської справи, готується стати матросом; молодший матрос.
Я вступив юнгою на пароплав, що плавав по Каспійському морю (Трубл., II, 1955, 170);
По сходах швидко дріботів юнга, спускаючись з ключем (Ле, Клен. лист, 1960, 186).
Словник української мови (СУМ-11)