юнга

Ю́НГА, и, ч. Підліток на судні, що навчається морської справи, готується стати матросом; молодший матрос.

Я вступив юнгою на пароплав, що плавав по Каспійському морю (Трубл., II, 1955, 170);

По сходах швидко дріботів юнга, спускаючись з ключем (Ле, Клен. лист, 1960, 186).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. юнга — [йунга] -нгие, д. і м. -н'з'і, ч. Орфоепічний словник української мови
  2. юнга — Учень корабельний Словник чужослів Павло Штепа
  3. юнга — -и, ч. Підліток на судні, що навчається морської справи, готується стати матросом; молодший матрос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. юнга — Ю́НГА, и, ч. Підліток на судні, що навчається морської справи, готується стати матросом; молодший матрос. Я вступив юнгою на пароплав, що плавав по Каспійському морю (М. Словник української мови у 20 томах
  5. юнга — ю́нга іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  6. юнга — ю́нга (нім. Junge, букв. – юнак) підліток, який виконує на кораблі обов’язки матроса і навчається морської справи. Словник іншомовних слів Мельничука