1. Орфоепічний словник української мови

юнга

ю́нга

[йунга]

-нгие, д. і м. -н'з'і, ч.

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. юнга — Учень корабельний Словник чужослів Павло Штепа
  2. юнга — -и, ч. Підліток на судні, що навчається морської справи, готується стати матросом; молодший матрос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. юнга — Ю́НГА, и, ч. Підліток на судні, що навчається морської справи, готується стати матросом; молодший матрос. Я вступив юнгою на пароплав, що плавав по Каспійському морю (М. Словник української мови у 20 томах
  4. юнга — ю́нга іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  5. юнга — ю́нга (нім. Junge, букв. – юнак) підліток, який виконує на кораблі обов’язки матроса і навчається морської справи. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. юнга — Ю́НГА, и, ч. Підліток на судні, що навчається морської справи, готується стати матросом; молодший матрос. Я вступив юнгою на пароплав, що плавав по Каспійському морю (Трубл., II, 1955, 170); По сходах швидко дріботів юнга, спускаючись з ключем (Ле, Клен. лист, 1960, 186). Словник української мови в 11 томах