юрбище
Ю́РБИЩЕ, а, с.
Збільш. до юрба́ 1.
Вони [скоморохи] мандрували від міста до міста, особливо по ярмарках, і своїми жартами, іноді до крайності грубими і цинічними, зваблювали довкола себе великі юрбища цікавого народу (І. Франко);
Велетенські юрбища заклопотаних і ніби переляканих, злиденних людей виливалися з усіх отворів присадкуватого вокзалу (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)