ют
ЮТ, а, ч., мор.
Кормова частина верхньої палуби судна.
Боцман Смола стояв на юті з буксирним кінцем і пильно стежив за командирським містком, ждучи наказу (Д. Ткач);
Три постріли з гармати в туман. Прислухаються на салінгах. Прислухаються біля бортів, на марсі, на юті (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)