юти
Ю́ТИ, ів, мн.
Германське плем'я, що наприкінці античних часів осіло на Ютландському півострові; у V – VІ ст. частина ютів разом з англами та саксами взяла участь у завоюванні Британії.
Згодом юти ввійшли до складу англійської та датської народностей (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)