ябедництво
Я́БЕДНИЦТВО, а, с., розм.
Обмовляння кого-небудь; нашіптування, набріх, фіскальство.
У вихованців [військово-фельдшерської школи] найбільшою чеснотою вважалася товариська солідарність .. Потакування начальству, підлабузництво, ябедництво вважалися найчорнішими пороками (С. Добровольський);
– Ми проти ябедництва! Такі речі в нас не практикуються (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)