язикатість

ЯЗИКА́ТІСТЬ, тості, ж., розм.

Властивість за знач. язика́тий 1.

Злість на себе, на свою язикатість у хлопця була така велика, що він твердо вирішив вийти на берег і піти собі до маяка (М. Чабанівський).

Значення в інших словниках

1. язикатість — [йазиекат'іс'т'] -тос'т'і, ор. -т'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
2. язикатість — язика́тість іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
3. язикатість — -тості, ж., розм. Властивість за знач. язикатий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. язикатість — ЯЗИКА́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. язика́тий 1. Злість на себе, на свою язикатість у хлопця була така велика, що він твердо вирішив вийти на берег і піти собі до маяка (Чаб., Катюша, 1960, 254).  Словник української мови в 11 томах