язикатість
ЯЗИКА́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. язика́тий 1.
Злість на себе, на свою язикатість у хлопця була така велика, що він твердо вирішив вийти на берег і піти собі до маяка (Чаб., Катюша, 1960, 254).
Словник української мови (СУМ-11)