ярл
ЯРЛ, а, ч.
У давніх скандинавів – впливова людина; пізніше – в середньовіччі намісник провінції або найвищий королівський урядовець.
Він випнув свої широкі груди, повів плечима. Варяги схвально загули, їм подобався цей молодий ярл своєю прямотою (П. Загребельний);
Отоді й допустився князь тяжкої помилки в своїх діях. Вважаючи, що назавжди покінчено з нападами на Київ, одмовив Еймундові, який вимагав підвищення платні варягам, навіть посміявся з ярла, коли той став залякувати князя (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)