ярличок
ЯРЛИЧО́К, чка́, ч.
Зменш.-пестл. до ярли́к 2.
Виписані щепи справді надіслали своєчасно, з ярличками і в добрій моховій упаковці (з наук.-попул. літ.);
Викинула стара одіж провітрювати, а з рукава доччиного кожуха червоніє щось, – хустка! Новісінька, ще й ярличок з ціною не одірваний (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)