ярличок
ЯРЛИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до ярли́к.
Виписані щепи справді надіслали своєчасно, з ярличками і в добрій моховій упаковці (Юним мічур.., 1955, 13);
Викинула стара одіж провітрювати, а з рукава доччиного кожуха червоніє щось,— хустка! Новісінька, ще й ярличок з ціною не одірваний (Головко, II, 1957, 192).
Словник української мови (СУМ-11)