ясельця

ЯСЕ́ЛЬЦЯ, лець, мн.

Зменш.-пестл. до я́сла.

Був собі журавель та журавочка, Накосили сінця повні ясельця (з народної пісні);

Журавель для баранця Накосив стіжок сінця Та й майструє ясельця́, Не собі – для баранця (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. ясельця — ясе́льця множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. ясельця — -лець, мн. Зменш.-пестл. до ясла.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ясельця — Ясе́льці і ясе́льця, ясе́лець, -льцям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. ясельця — ЯСЕ́ЛЬЦЯ, лець, мн. Зменш.-пестл. до я́сла. Був собі журавель та журавочка, Накосили сінця повні ясельця (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 434); Журавель для баранця Накосив стіжок сінця Та й майструє ясельця́, Не собі — для баранця (Стельмах, V, 1963, 330).  Словник української мови в 11 томах