ясельця
ЯСЕ́ЛЬЦЯ, лець, мн. Зменш.-пестл. до я́сла.
Був собі журавель та журавочка, Накосили сінця повні ясельця (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 434);
Журавель для баранця Накосив стіжок сінця Та й майструє ясельця́, Не собі — для баранця (Стельмах, V, 1963, 330).
Словник української мови (СУМ-11)