ясенок
ЯСЕНО́К, нка́, ч.
Зменш.-пестл. до я́сен.
Він .. заходить на просте селянське подвір'я. Воно не лементує лихими собаками, не відсапується худоб'ячим подихом, а скромно .красується лише двома ясенками й кількома вишнями (М. Стельмах);
З-за лісозахисної смуги .. між невисокими напівоголеними кронами ясенків і кущів акації проглядали колгоспні будівлі (О. Підсуха);
* У порівн. Він у батьківській киреї – високий та рівненький собі, мов ясенок (П. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)