ясенок

ЯСЕНО́К, нка́, ч. Зменш.-пестл. до я́сен.

Він.. заходить на просте селянське подвір’я. Воно не лементує лихими собаками, не відсапується худоб’ячим подихом, а скромно .красується лише двома ясенками й кількома вишнями (Стельмах, І, 1962, 649);

З-за лісозахисної смуги.. між невисокими напівоголеними кронами ясенків і кущів акації проглядали колгоспні будівлі (Підс., Віч-на-віч, 1962, 99);

*У порівн. Він у батьківській киреї — високий та рівненький собі, мов ясенок (П. Куліш, Вибр., 1969, 272).

Значення в інших словниках

1. Ясенок — Ясено́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. ясенок — ЯСЕНО́К, нка́, ч. Зменш.-пестл. до я́сен. Він .. заходить на просте селянське подвір'я. Воно не лементує лихими собаками, не відсапується худоб'ячим подихом, а скромно .красується лише двома ясенками й кількома вишнями (М.  Словник української мови у 20 томах
3. ясенок — -нка, ч. Зменш.-пестл. до ясен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ясенок — Ясено́к, -нка́; ясенки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. ясенок — Ясенок, -нка м. ум. отъ ясень.  Словник української мови Грінченка