ясеновий

ЯСЕНО́ВИЙ, а, е. Прикм. до я́сен.

Кружляли ясенові мітелки малі (Рудь, Дон. зорі, 1958, 45);

// Який складається з ясенів.

Чебрець вабить до себе гаї — ясенові, берестові, черемхові, й сам губиться в них, однак ненадовго — зразу ж за Вавілоном вигулькує з-під старих вільх (Земляк, Лебедина зграя, 1971, 3);

// Обсаджений ясенами.

В думках він линув на Україну.. Бачив ясенову вулицю в райцентрі, а під ясенами знайомий будинок, в якому завжди відчував себе, як удома (Цюпа, Добротворець, 1971, 42);

//Зробл. з ясена.

Він присів на ясенове крісло з трохи відкинутою назад спинкою (Ільч., Петерб. осінь, 1956, 49);

Батько охоче нас навчав, тільки вимагав водити по літерах не пальцем, а вказівкою [указкою], виструганою з ясенової тріски (Панч, На калин. мості, 1965, 29).

Значення в інших словниках

1. ясеновий — ЯСЕНО́ВИЙ, а, е. Прикм. до я́сен. Кружляли ясенові мітелки малі (М. Рудь); // Який складається з ясенів. Чебрець вабить до себе гаї – ясенові, берестові, черемхові, й сам губиться в них, однак ненадовго...  Словник української мови у 20 томах
2. ясеновий — ясено́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. ясеновий — -а, -е. Прикм. до ясен. || Який складається з ясенів. || Обсаджений ясенами. || Зробл. з ясена.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ясеновий — Ясено́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. ясеновий — Ясеновий, -а, -е Ясеневый. Грин. III. 29. Ясенове вугіллє. Грин. II. 38. Дошки ясенові. Щог. В. 50.  Словник української мови Грінченка