ясеновий

ЯСЕНО́ВИЙ, а, е.

Прикм. до я́сен.

Кружляли ясенові мітелки малі (М. Рудь);

// Який складається з ясенів.

Чебрець вабить до себе гаї – ясенові, берестові, черемхові, й сам губиться в них, однак ненадовго – зразу ж за Вавілоном вигулькує з-під старих вільх (В. Земляк);

// Обсаджений ясенами.

В думках він линув на Україну .. Бачив ясенову вулицю в райцентрі, а під ясенами знайомий будинок, в якому завжди відчував себе, як удома (І. Цюпа);

// Зробл. з ясена.

Він присів на ясенове крісло з трохи відкинутою назад спинкою (О. Ільченко);

Батько охоче нас навчав, тільки вимагав водити по літерах не пальцем, а вказівкою [указкою], виструганою з ясенової тріски (П. Панч).

Значення в інших словниках

1. ясеновий — ясено́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ясеновий — -а, -е. Прикм. до ясен. || Який складається з ясенів. || Обсаджений ясенами. || Зробл. з ясена.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ясеновий — Ясено́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. ясеновий — ЯСЕНО́ВИЙ, а, е. Прикм. до я́сен. Кружляли ясенові мітелки малі (Рудь, Дон. зорі, 1958, 45); // Який складається з ясенів. Чебрець вабить до себе гаї — ясенові, берестові, черемхові, й сам губиться в них...  Словник української мови в 11 томах
5. ясеновий — Ясеновий, -а, -е Ясеневый. Грин. III. 29. Ясенове вугіллє. Грин. II. 38. Дошки ясенові. Щог. В. 50.  Словник української мови Грінченка