ясновельможність
ЯСНОВЕЛЬМО́ЖНІСТЬ, ності, ж., іст.
1. Абстр. ім. до ясновельмо́жний.
2. перев. зі сл. ваша, його, їх і т. ін. Шанобливе величання високих польських достойників, українських гетьманів та їхніх дружин при звертанні до них або в розмові про них.
– Славний рід вашої ясновельможності, князю Костянтине..! Давні предки вашої ясновельможності були князями литовськими, – сказав патер (І. Нечуй-Левицький);
– Я і весь банкірський дім мій до послуг вашої ясновельможності (Н. Рибак).
3. Те саме, що сві́тлість 2.
Словник української мови (СУМ-20)