ясноокий

ЯСНОО́КИЙ, а, е.

Який має світлі очі.

Андрійко був у мене повновидий, ясноокий, кучерявий (Марко Вовчок);

Він .. ніс Оленку на руках, а його повненька, ясноока Галя дріботіла поруч нього, не в силі приховати радості свого благополуччя (О. Гончар);

* Образно. Серед степу помолюся Зорям яснооким, Щоб без мене доглядали Тебе, одиноку (Т. Шевченко);

Над усе любив Іван гори, ліси, зелені луки, де пахло гарячим роменом.., ясноокою ромашкою (П. Колесник).

Значення в інших словниках

1. ясноокий — див. світлий  Словник синонімів Вусика
2. ясноокий — ясноо́кий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. ясноокий — -а, -е. Який має світлі очі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ясноокий — ЯСНОО́КИЙ (який має ясні очі), ЯСНОЗО́РИЙ, СВІТЛОО́КИЙ. Живе вона в мене веселенька собі, а хороша!.. Така чорнобрива та ясноока (Марко Вовчок); Спіє жито на полях, А по житі, як по морі, Йдуть дівчата яснозорі (П. Воронько); У степах світлоокі дівчата, Але ти найсвітліша мені (Т. Масенко).  Словник синонімів української мови
5. ясноокий — Ясноо́кий, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ясноокий — ЯСНОО́КИЙ, а, е. Який має світлі очі. Андрійко був у мене повновидий, ясноокий, кучерявий (Вовчок, І, 1955, 273); Він.. ніс Оленку на руках, а його повненька, ясноока Галя дріботіла поруч нього, не в силі приховати радості свого благополуччя (Гончар...  Словник української мови в 11 томах
7. ясноокий — Ясноо́кий, -а, -е Со свѣтлыми, блестящими пазами. Андрійко був у мене повновидий, ясноокий, кучерявий. МВ. ІІ. 7. Дівчина ясноока. Млак. 47.  Словник української мови Грінченка