ясно-жовтий

Я́СНО-ЖО́ВТИЙ, а, е.

Світло-жовтий.

Стіни були помальовані ясно-жовтою барвою (І. Левицький);

Трохи далі, біля річки, кучерявилися верболози, поблискуючи лиснючим листям, а там, де простяглися ясно-жовті від свіжих стерень горби, було порожньо, хіба летіло кілька глянсово-чорних граків (Валерій Шевчук).

Значення в інших словниках

1. ясно-жовтий — див. яскравий  Словник синонімів Вусика
2. ясно-жовтий — -а, -е, поет. Світло-жовтий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ясно-жовтий — я́сно-жо́втий прикметник  Орфографічний словник української мови