яснішати

ЯСНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок.

1. Ставати, робитися яснішим; світлішати.

Небо все яснішало та заливалось світом (І. Нечуй-Левицький);

Рання волинська осінь особливо принадна .. В таку пору в озерах яснішають води, наливаються соком антонівки, тужавіє на городах капуста (М. Олійник);

// Ставати виразнішим, виднішим.

Випливали з голубої далини і все яснішали три гори, від вершин аж до Дніпра й Почайни вкриті лісами (С. Скляренко).

2. перен. Набирати веселішого, радіснішого, привітнішого виразу (перев. про обличчя, очі).

Велике різко окреслене обличчя і ліниві, довгі, лагідні очі оживали, яснішали (О. Копиленко);

// безос.

На серці у Бачури яснішало, настрій кращав з кожною хвилиною (М. Чабанівський).

3. перен. Ставати виразнішим, логічнішим, чіткішим.

В темряві вони [думки] ширяться, яснішають; давнє устає перед очима, мов воно тільки що діялося (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. яснішати — див. розгодинюватися; ясніти  Словник синонімів Вусика
2. яснішати — ясні́шати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. яснішати — -аю, -аєш, недок. 1》 Ставати, робитися яснішим; світлішати. || Ставати виразнішим, виднішим. 2》 перен. Набирати веселішого, радіснішого, привітнішого виразу (перев. про обличчя, очі). || безос. 3》 перен. Ставати яснішим, логічнішим, чіткішим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. яснішати — ВИЯ́СНЮВАТИСЯ (про небо, обрій — ставати ясним, безхмарним або малохмарним; про сонце, місяць, зорі — виходити з-за хмар, туману тощо або ставати яснішим, світлішим), ВИЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ, ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОСВІ́ТЛЮВАТИСЯ, СВІТЛІ́ТИ, СВІТЛІ́ШАТИ...  Словник синонімів української мови
5. яснішати — Ясні́шати, -ні́шаю, -шаєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. яснішати — ЯСНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. 1. Ставати, робитися яснішим; світлішати. Небо все яснішало та заливалось світом (Н.-Лев., VII, 1966, 113); Рання волинська осінь особливо принадна..  Словник української мови в 11 томах