яснішати

ВИЯ́СНЮВАТИСЯ (про небо, обрій — ставати ясним, безхмарним або малохмарним; про сонце, місяць, зорі — виходити з-за хмар, туману тощо або ставати яснішим, світлішим), ВИЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ, ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОСВІ́ТЛЮВАТИСЯ, СВІТЛІ́ТИ, СВІТЛІ́ШАТИ, ЯСНІ́ТИ, ЯСНІ́ШАТИ (про небо, обрій). — Док.: ви́яснитися, проясни́тися, просвітли́тися, посвітлі́ти, просвітлі́ти, проясні́ти. Тим часом згодом буря впала.. Небо вияснилось (І. Нечуй-Левицький); Крізь напоєне вологою повітря вияснялося туманкувате сонце (К. Гордієнко); Прояснилось небо, сяючи міріадами зірок (А. Шиян); Під місяцем, то темніючи, то просвітлюючись, рухалися хмари (М. Стельмах); Небо починало світліти (С. Чорнобривець); Наближається ранок.. Світлішає край неба (В. Собко); Край неба на сході почав ясніти (І. Нечуй-Левицький); Небо все яснішає, з-за видноколу показується повний місяць (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. яснішати — див. розгодинюватися; ясніти  Словник синонімів Вусика
2. яснішати — ЯСНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. 1. Ставати, робитися яснішим; світлішати. Небо все яснішало та заливалось світом (І. Нечуй-Левицький); Рання волинська осінь особливо принадна ..  Словник української мови у 20 томах
3. яснішати — ясні́шати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
4. яснішати — -аю, -аєш, недок. 1》 Ставати, робитися яснішим; світлішати. || Ставати виразнішим, виднішим. 2》 перен. Набирати веселішого, радіснішого, привітнішого виразу (перев. про обличчя, очі). || безос. 3》 перен. Ставати яснішим, логічнішим, чіткішим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. яснішати — Ясні́шати, -ні́шаю, -шаєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. яснішати — ЯСНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. 1. Ставати, робитися яснішим; світлішати. Небо все яснішало та заливалось світом (Н.-Лев., VII, 1966, 113); Рання волинська осінь особливо принадна..  Словник української мови в 11 томах