ясокір

ОСОКІ́Р (високе листяне дерево родини вербових), ЧО́РНА ТОПО́ЛЯ, СО́КІР розм., ОСОКОРИ́НА розм., СОКОРИ́НА розм., ЯСОКІ́Р діал. Невдовзі автобусик уже зупинився на комишанській пристані, під осокорами (О. Гончар); Високі чорні тополі, як військо, стояли рядками край дороги (М. Коцюбинський); Тріпоче сокір, сріблом потемнілим знімаючись у вогку далечінь (М. Рильський); Над Михновом запала тиша. Тільки віттям старих осокорин живе невмирущий легіт (М. Рудь); Стрілися знов під сокориною у присмерку (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. ясокір — ЯСОКІ́Р, ко́ра, ч., діал. Осокір. Межи білих хаток цвіте й вишня рясна, й тонковерха тополя пахучим листом шелестить..; гіллястий ясокір буяє (Марко Вовчок); * У порівн. З виду був він ще доволі молодий: високий, рівний, як ясокір, з чорними довгими кучерями (Грицько Григоренко).  Словник української мови у 20 томах
2. ясокір — ясокі́р іменник чоловічого роду осокір * Але: два, три, чотири ясоко́ри діал.  Орфографічний словник української мови
3. ясокір — -кора, ч., діал. Осокір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ясокір — ЯСОКІ́Р, ко́ра, ч., діал. Осокір. Межи білих хаток цвіте й вишня рясна, й тонковерха тополя пахучим листом шелестить..; гіллястий ясокір буяє (Вовчок, І, 1955, 180); *У порівн. З виду був він ще доволі молодий: високий, рівний, як ясокір, з чорними довгими кучерями (Григ., Вибр., 1959, 220).  Словник української мови в 11 томах
5. ясокір — Ясокір, -кору м. раст. Populus nigra. Вх. Пч. II. 34. см. осокір.  Словник української мови Грінченка