ідіопатія

ІДІОПАТІ́Я, ї, ж., мед.

Хворобливий, патологічний стан, не пов'язаний із видимою причиною.

Ідіопатія розвивається самостійно, її не викликають і не супроводжують інші хвороби (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. ідіопатія — -ї, ж. 1》 Розлад невідомої етіології. 2》 мед. Будь-який первинний патологічний стан; те, що виникає всередині порушеного органа, а не в результаті зовнішніх дисфункцій.  Великий тлумачний словник сучасної мови