ідіопатія

ідіопа́тія

-ї, ж.

1》 Розлад невідомої етіології.

2》 мед. Будь-який первинний патологічний стан; те, що виникає всередині порушеного органа, а не в результаті зовнішніх дисфункцій.

Значення в інших словниках

1. ідіопатія — ІДІОПАТІ́Я, ї, ж., мед. Хворобливий, патологічний стан, не пов'язаний із видимою причиною. Ідіопатія розвивається самостійно, її не викликають і не супроводжують інші хвороби (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах