ідіоплазма

ідіопла́зма

-и, ж.

Поняття, введене А. Вейсманом (1892) для позначення гіпотетичної речовини – носія спадковості.

Значення в інших словниках

1. ідіоплазма — ІДІОПЛА́ЗМА, и, ж., фізл. Матеріальна субстанція клітин, що визначає сукупність спадкових ознак майбутнього організму. Радіоактивне ультрафіолетове випромінювання порушує життєво необхідні процеси в організмі людини...  Словник української мови у 20 томах
2. ідіоплазма — ідіопла́зма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. ідіоплазма — ідіопла́зма (від грец. ίδιος – свій, особливий і плазма) сукупність структурних компонентів клітини, пов’язаних із збереженням і передачею генетичної інформації.  Словник іншомовних слів Мельничука