ізомеризація

ІЗОМЕРИЗА́ЦІЯ, ї, ж., хім.

Процес перетворення якої-небудь хімічної сполуки в ізомери.

У деяких випадках просторове перевантаження молекули спричиняє ізомеризацію (з наук. літ.);

Поглинання фотона викликає ізомеризацію антагоніста (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. ізомеризація — Изомеризация — isomerization — Isomerisierung, Isomerisation — 1) Зміна зв’язків між атомами або ж їх просторового положення в молекулі сполуки, що веде до утворення її ізомеру. 2) Перетворення одного ізомеру на інший (напр. нормальний бутан від діяння каталізатора ізомеризується в ізобутан).  Гірничий енциклопедичний словник
2. ізомеризація — ізомериза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. ізомеризація — -ї, ж. Перетворення одного ізомеру на інший.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ізомеризація — ізомериза́ція перетворення одного ізомеру на інший (напр., нормальний бутан від діяння каталізатора ізомеризується в ізобутан).  Словник іншомовних слів Мельничука