ізометричний
ІЗОМЕТРИ́ЧНИЙ, а, е.
1. мат. Стос. до ізометрії (у 1 знач.).
Гравітаційним та магнітним полям у межах серединних масивів властива ізометрична аномалія (з наук. літ.);
Головні структури складчастості мають неправильні форми, які часто ізометричні або витягнуті (з наук. літ.);
Залежність інтенсивності дихання рослин від їхньої маси виявилася ізометричною (з наук.-попул. літ.).
2. біол. Прикм. до ізоме́трі́я 2.
Силу м'яза вимірюють максимальною напругою, яку він може розвинути за умов ізометричного скорочення (з навч. літ.);
Під час виконання ізометричних вправ суглоби не навантажуються, мінімізується загроза розтягнень і травм сухожиль (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)