іллокутивний
ІЛЛОКУТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв.
Стос. до іллокуції.
Іллокутивний акт – це втілення у висловлюванні певної комунікативної інтенції, комунікативної мети, що надає висловлюванню конкретної спрямованості (з наук. літ.);
Мовленнєві стратегії, тактика та типи мовленнєвої поведінки залежать від іллокутивних намірів адресанта, його певної комунікативної мети (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)