іменитість

ІМЕНИ́ТІСТЬ, тості, ж.

Властивість за знач. імени́тий.

Будь-яку інформацію слід перевіряти з декількох джерел: іменитість джерела ще не гарантує достовірності інформації (із журн.);

Значущість перегонів та іменитість суперника не могли не вплинути на спортсменів, які почали нервувати та припускатися помилок (з газ.).

Значення в інших словниках

1. іменитість — імени́тість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. іменитість — -тості, ж. Абстр. ім. до іменитий.  Великий тлумачний словник сучасної мови